Шкала АПГАР для новонароджених: оцінка стану малюка в пологовому будинку

Шкала АПГАР для новонароджених: за що малюк отримує оцінки у пологовому будинку

Більшість пологів протікає фізіологічно і немає ускладнень, а народжені у процесі немовлята життєздатні і цілком здорові. На жаль, так буває далеко не завжди.

Як оцінюють стан новонароджених на першій та на п'ятій хвилині життя

Складнощі, що виникають у процесі пологів, можуть негативно вплинути на дитину і створити загрозу її здоров'ю, а іноді й життю. Ще гірше те, що патологічні симптоми у малюка можуть з'явитися не відразу, а розвинутися з часом вже після народження.

Щоб лікарям, які працюють у пологовому відділенні, було простіше орієнтуватися у стані дитини, було розроблено спеціальну шкалу, що дозволяє дати характеристики основним життєвим показникам. Свою назву вона отримала на ім'я жінки-медика, яка її розробила.

Хто така Вірджинія Апгар

Вірджинія Апгар працювала анестезіологом-реаніматологом у пологовому відділенні. Її особисті спостереження вказували на те, що часто новонароджені гинули через відсутність своєчасної та адекватної оцінки їхнього стану. Щоб вирішити цю проблему, жінка розробила власну оцінну систему, яка найповніше відображала роботу систем органів немовляти у перші хвилини після пологів.

Завдання проведеної оцінки – визначити, чи потребує дитина екстреної реанімаційної допомоги чи ні. А також чи потребує він пильної уваги медиків.

Які показники входять до шкали АПГАР

Шкала АПГАР – це оцінна система, яка враховує 5 показників:

  • А (appearance) – колір шкіри,
  • П (pulse) – пульс,
  • Г (grimace) – реакція на подразник,
  • А (activity) – активність,
  • Р (respiration) – респіраторні (дихальні) рухи та крик.

Які бали можна поставити під час оцінювання за АПГАР

За кожен із 5 показників дитина може отримати від 0 до 2 балів.

  1. A – appearance – колір шкірних покривів:
  • природний рожевий – 2 бали,
  • синюшний на стопах та кистях рук та ніг – 1 бал,
  • ціанотичний (синюшний) або блідий по всій поверхні тіла – 0 балів.
  1. P – pulse – частота серцевих скорочень (ЧСС):
  • 100 ударів на хвилину і більше – 2 бали,
  • менше 100 ударів на хвилину – 1 бал,
  • відсутність пульсу – 0 балів.
  1. G – grimace – реакція на зовнішній подразник:
  • кашель, чхання, гучний крик – 2 бали;
  • млява реакція, покректування, слабка міміка – 1 бал;
  • повна відсутність реакції та мовчання – 0 балів
  1. A – activity – м'язова активність або тонус м'язів:
  • активні хаотичні рухи та перебування у фізіологічній для цього віку флексорній (з підвищеним тонусом згиначів) позі – 2 бали,
  • знижений тонус – рідкісні рухи та слабке згинання ручок та ніжок – 1 бал,
  • повна відсутність рухової активності та відсутність м'язового тонусу – 0 балів.
  1. R – respiration – самостійне дихання:
  • ритмічне, синхронізоване з криком – 2 бали;
  • нерегулярні дихальні рухи (зазвичай поєднуються зі слабким криком) – 1 бал;
  • відсутність самостійного дихання – 0 балів
    Коли проводиться оцінка

Ідеальним вважається максимальний показник – 10 балів

Стан малюка оцінюється двічі: на першій та на п'ятій хвилині життя. Таке динамічне спостереження дає змогу визначити динаміку процесів в організмі крихти.

Часто буває так, що на першій хвилині життя дитина отримує нижчі бали, ніж на 5 хвилині. Це з тим, що організм малюка справляється з порушеннями, що виникли у процесі пологів. І адаптується до позаутробного способу життя (до самостійного дихання, до підтримки температури тіла, до рухової активності у повітряному, а не у водному середовищі).

Побоювання виникають тоді, коли показники залишаються стабільно зниженими і на першій, і п'ятій хвилині життя. І особливо тривожно, якщо показники на п'ятій хвилині гірші, ніж на першій.

Як трактуються бали?

Хороші показники

Ідеальним вважається максимальний показник – 10 балів. На практиці майже ніхто з немовлят (за рідкісними винятками) на першій хвилині життя 10 балів не отримує. І це абсолютно нормально. Хорошими вважаються показники від 8 до 10 балів із тенденцією до збільшення.

Припустимо, 8–9 або 9–10 балів – це добрі показники. Такий новонароджений не потребує жодної спеціалізованої допомоги або додаткового пильного медичного спостереження. А тому може бути відданий матері для подальшого спільного перебування (якщо, звичайно, стан жінки це дозволяє).

Середні показники

Показники від 6 до 8 балів вважаються середніми, оскільки вказують на народження дитини у стані гіпоксії (кисневого голодування). Швидке (до 5 хвилини) покращення стану малюка та приріст балів дозволяє давати оптимістичний прогноз.

Дітей з показниками 6-7 або 7-8 балів зазвичай не віддають відразу мамі (хоча перше прикладення до грудей у ​​пологовому залі може бути можливим), а відправляють на кілька годин до дитячого відділення для спостереження за життєвими показниками.

Якщо погіршень у стані здоров'я дитини не спостерігається, то вже через кілька годин вона буде повернена матері для подальшого спільного перебування.

Погані показники

Результат нижче 6 балів свідчить про серйозні порушення у роботі життєво важливих органів дитини. Такі діти потребуватимуть екстреної реанімаційної допомоги. Їх навіть не намагаються прикладати до грудей, а одразу відносять до палати інтенсивної терапії.

Тут важливо уточнити ще один момент. За АПГАР оцінюють не лише народжених у строк, а й недоношених немовлят. Очевидно, що у недоношених усі показники будуть нижчими через фізіологічну незрілість.

Недоношене маля з результатом за АПГАР 5–6 може не потребувати реанімаційної допомоги на відміну від зрілого новонародженого з таким самим показником.

Чому результат за АПГАР може бути нижчим за норму

Серед причин, що знижують показник стану малюка за АПГАР, можна виділити 2 великі групи:

  • гострі стани, що розвинулися через несприятливу течію пологів;
  • хронічні патології, що були у плода ще на етапі внутрішньоутробного розвитку.

Відзначають такі групи патологій, що впливають на плід на стадії внутрішньоутробного розвитку, та знижують його толерантність (переносимість) до гіпоксії.

  • Хронічні захворювання матері, що ведуть до внутрішньоутробної гіпоксії плода: анемія, захворювання серцево-судинної та дихальної систем, некомпенсована артеріальна гіпертензія, шкідливі звички (тютюнопаління, алкогольна та наркотична залежність).
  • Патології вагітності (гестоз другої половини, внутрішньоутробні інфекції, патології прикріплення плаценти, резус-конфлікт).
  • Багатоплідна вагітність.
  • Хромосомні та спадкові захворювання, що призводять до виникнення вад розвитку плода.

Розвитку гострої гіпоксії під час пологів можуть сприяти такі події:

  • затяжні або стрімкі пологи, тазове передлежання плода, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, багатоплідна вагітність, обвивання пуповиною;
  • введення певних медикаментів (головним чином, препаратів для загальної анестезії – наркозу та наркотичних аналгетиків);
  • травматичні для плоду маніпуляції – накладення акушерських щипців, вакуум – екстракція.

Часто ці дві групи поєднуються. Наприклад, дитина, яка страждала від внутрішньоутробної патології, буде гірше переносити гіпоксію, що розвинулася через затяжні пологи.

Наслідки низьких балів щодо АПГАР

Очевидно, що низькі показники через виключно гостру гіпоксію під час пологів більш сприятливі, ніж ті ж показники, зумовлені внутрішньоутробною патологією плода. Особливо несприятливих наслідків очікується при низьких балах на 5 хвилині.

На жаль, часто тривале кисневе голодування не проходить безвісти, а надає значний негативний вплив на головний мозок дитини. Діти з низькими балами по АПГАР найбільш схильні до розвитку судомного синдрому, грубої затримки психомоторного розвитку, що виливається нерідко в розумову відсталість, ДЦП.

Профілактичні заходи

Відповідальна майбутня мати, так само як і відповідальний гінеколог, який веде вагітність, повинні докласти всіх зусиль, щоб уникнути гіпоксії під час пологів.

Для цього вагітна жінка повинна:

  • підготуватися до вагітності (зробити необхідні щеплення, виявити та пролікувати всі інфекції, включаючи осередки хронічної інфекції в організмі, розпочати прийом фолієвої кислоти);
  • вести здоровий спосіб життя;
  • знати про свої хронічні захворювання та тримати їх під контролем;
  • своєчасно проходити всі призначені лікарем дослідження;
  • приймати усі призначені препарати.

Лікар, який спостерігає вагітність, зобов'язаний:

  • виявити та контролювати всі наявні у жінки патології;
  • визначити ризик розвитку гіпоксії у плода;
  • рекомендувати жінці оптимальний для неї спосіб розродження, розсудливо оцінивши всі ризики.

Першорядне завдання майбутньої мами – ретельно стежити за своїм здоров'ям. З появою найменших відхилень важливо одразу ж звернутися до лікаря. І, звичайно, не забувати берегти себе від інтенсивних фізичних та емоційних навантажень.

Важливо: стаття не є медичною рекомендацією. За отриманням детальної інформації зверніться до фахівця.
⚠️ Подана інформація не може бути використана для самостійної постановки діагнозу, визначення лікування та не замінює звернення до лікаря!

01-07-2024 11

Коментарі