Овуляторний синдром є комплексом симптомів, таких як тягнучий або колючий, тривалий або короткочасний біль у нижній частині живота. Симптом виникає під час овуляції, виходу яйцеклітини із фолікула.
Овуляторний синдром не є самостійною патологією і в переважній більшості випадків пов'язаний із фізіологічними процесами в організмі.
Як розвивається і скільки триває
Зріла яйцеклітина виходить із яєчника в маткову трубу приблизно в середині циклу, коли розривається домінантний фолікул. Саме в цьому фолікулі, що росте швидше за інших, знаходиться яйцеклітина, що готується до запліднення. Так відбувається у всіх жінок, і найчастіше ніяких симптомів у своїй немає. Однак у ряді випадків з'являються болючість, знервованість, невелике підвищення температури тіла, що говорить про наявність у жінки овуляторного синдрому, саме в період виходу яйцеклітини з фолікула і з'являється цей комплекс симптомів.
Існує кілька причин овуляторного синдрому:
- Зростання та розрив домінуючого фолікула. Зростаючий фолікул розтягує капсулу яєчника, подразнюючи цим больові рецептори. Коли його стінка рветься, жінка відчуває біль різної інтенсивності.
- Скорочення фалопієвих труб. Руху яйцеклітини у напрямку порожнини матки сприяє скорочувальна активність фалопієвих труб, що також може супроводжуватися болем.
- Роздратування передньої черевної стінки, обумовлене потраплянням у черевну порожнину рідини і деякої кількості крові з фолікула, що розірвався.
Максимальна тривалість овуляторного синдрому становить дві доби. Однак на практиці він турбує жінку трохи більше кількох годин. Ризик патологічного перебігу періоду овуляції значно підвищується при гінекологічних патологіях – аднекситі, сальпінгіті, оофориті, спайковому процесі в органах малого тазу та наявності новоутворень (кист та пухлин).
Поява виділень пояснюється тимчасовим припиненням продукції естрогенів фолікулом, що лопнув, спричинило часткове відторгнення слизової матки. Дефіцит гормону за лічені дні заповнюється жовтим тілом, і відшарування ендометрію закінчується.
У житті більшості жінок овуляція повторюється у середньому 400 разів.
У нормі активне зростання домінантного фолікула починається в один із перших днів циклу. Щодня він збільшується приблизно 2 – 3 мм. Слід зазначити, що фолікул може дозрівати як і правому, і у лівому яєчнику. Саме цим обумовлена поява симптомів то ліворуч, то праворуч. Наприклад, якщо минулого місяця хворів лівий бік, то цього місяця, швидше за все, заболить правий.
Однак за наявності болю у правому боці слід виключити можливість апендициту.
Симптоми
Типова ознака описуваного синдрому – больові відчуття у лівому чи правому боці. Живіт може хворіти з різною інтенсивністю, нерідко болючість віддає у лобкову та попереково-крижову ділянку, наростає при рухах, фізичних навантаженнях, а також під час статевого акту.
Пацієнтки часто скаржаться на нервозність, дратівливість, плаксивість. У поодиноких випадках овуляторний синдром викликає нудоту та блювання.
Овуляція відбувається, як правило, ближче до середини циклу приблизно за два тижні до початку чергової менструації. Деякі жінки помічають підвищення температури до 37 – 37.5°. Виділення може бути кров'яними чи ряснішими, ніж зазвичай.
Діагностика
Діагностичні заходи спрямовані на виключення патологій, не пов'язаних із овуляцією. Вони можуть включати:
- огляд на гінекологічному кріслі;
- трансвагінальне або трансабдомінальне УЗД органів малого тазу, ультразвукову фолікулометрію;
- комп'ютерну томографію – КТ;
- забір мазків на флору та ПЛР-тести;
- тест на вагітність.
Залежно від наявних скарг та результатів попереднього обстеження можливе проведення пункції заднього склепіння піхви. Така процедура необхідна для виключення позаматкової вагітності, розриву кісти або яєчника, запального процесу в придатках. Складні випадки можуть вимагати виконання діагностичної лапароскопії.
Диференціальна діагностика проводиться також із гострим животом, ендометріозом та захворюваннями сечовивідної системи.
Для підтвердження овуляторного синдрому вимірюється базальна температура у задньому проході чи піхву. У період виходу яйцеклітини температура буде вищою за норму майже на 1° і складе 37.6 – 37.9°.
УЗД-фолікулометрія проводиться кілька разів. У результаті дослідження спостерігають збільшенням фолікула, який на момент овуляції може досягати 1.8 – 2.5 див у діаметрі. Через кілька днів у придатку вже є жовте тіло, а поряд з ним – невеликий об'єм рідини.
На користь овуляції свідчить підвищення рівня ЛГ (лютеїнізуючого гормону) та деяке зниження показника естрогенів у крові.
Лікування
Специфічної терапії овуляторних розладів не існує, але при вираженій хворобливості можуть призначатися спазмолітики та знеболювальні засоби. У такі дні рекомендується знизити фізичні навантаження та сексуальну активність.
Позбутися неприємних відчуттів можна за допомогою гормонального лікування, яке полягає у прийомі оральних контрацептивів. Лікар підбере найбільш підходящі ліки, які нормалізують гормональне тло, і можна буде обійтися без знеболювальних.
Анальгетики у середині циклу приймають майже 20% жінок репродуктивного віку.
Найбільш ефективними аналгетичними препаратами є Баралгін і Таміпул, Ібупрофен і Парацетамолом. Благотворно впливає жіноче здоров'я вітамінно-мінеральний комплекс Перфектил. У ньому міститься більшість важливих вітамінів та мікроелементи: магній, цинк, мідь, залізо, кальцій, селен, йод та ін.
Народні методи лікування
Поліпшити самопочуття можна і без ліків, застосувавши прості та перевірені народні засоби. Позбутися болю допоможе меліса або корінь селери. Листя свіжої меліси потрібно подрібнити та залити окропом із розрахунку 1 ст л трави на склянку води. Настоювати протягом години, потім процідити та приймати по ¼ склянки тричі на день. Так само робиться настій з кореня селери, який попередньо пропускається через м'ясорубку.
⚠️ Подана інформація не може бути використана для самостійної постановки діагнозу, визначення лікування та не замінює звернення до лікаря!