Проблеми в школі трапляються, мабуть, у кожної дитини. Це варіант норми, це пізнання світу, розвиток комунікативних навичок через взаємодію з однокласниками, їхніми батьками та вчителями. Але бувають проблеми із серії: «забув зміну в роздягальні», «запізнився на урок» – тоді треба працювати з увагою та відповідальністю. А бувають проблеми глобальні та складні, коли дитина потрапляє до антирейтингу однокласників та вчителів.
Класичні симпатії вчителів
Напевно, у вас одразу намалювався портрет улюбленця вчителя. Пам'ятаєте Машу з фільму про Петрова та Васечкіна? Правильно, дитина, яка не порушує дисципліну, виконує домашнє завдання, не входить у суперечки з освітянами. Це такий «міні-вчитель», який знаходиться на хорошому рахунку у педагога, але може викликати певну ворожість у однокласників. Ботанік, зубрила, правильний - це все образливі клеше, які можуть приписуватися дитині.
Це діти з типом особистості «Наполегливий», «Душевний», «Логік» (рідше), тобто людина організована та структурована. Вони найчастіше вибирають професію вчителя в майбутньому. Слід зазначити, що «Душевні» нерідко бувають «універсальними». Вони на хорошому рахунку у вчителів, при цьому їм не чужі прояви «крутості серед однолітків, вони чудово спілкуються, вміють жартувати та знаходити спільну мову майже з усіма однолітками.
А хто потрапляє до учительського антирейтингу? Дитина активна, нерідко із симптомами СДВГ, творча чи незвичайна дитина – та, кого складно «розшифрувати». З цими дітьми непросто, вони створюють педагогу чимало проблем на уроці, їхня успішність залишає бажати кращого, і взагалі краще б їх не було. Це діти з типом особистості «Бунтар», «Діяч» та «Мрійник».
Класичні симпатії однокласників
Насправді діти з типом особистості «Мрійник» нерідко потрапляє в антирейтинг і в дітей віком, і в педагогів.
А що щодо антирейтингу в однокласників? Тут ситуація діаметрально протилежна. «Бунтар» та «Діяч» – заводили, з ними весело, останнє має ще й потужні лідерські якості. До того ж, їм палець у рот не клади, вони вміють за себе постояти, іноді навіть у токсичній манері. Діти тягнуться за ними, вони рідко залишаються без друзів. Це не означає, що у них друзів багато. Це якраз той випадок, коли багато приятелів, а справжніх друзів може не бути.
«Мрійник» випадає з цієї групи. Насправді він нерідко потрапляє в антирейтинг і в дітей віком, і в педагогів. Людина з типом особистості «Мрійник» має багату уяву, вона занурена у світ своїх ідей і фантазій, саме тому здається, що вона ніби підгальмовує і це дає привід для глузувань і причіпок. У реальному житті з «Мрійників» виростають чудові письменники, художники і навіть підприємці. Наприклад, Ілон Маск більшою мірою – «Мрійник».
Дитина з типом особистості «Душевний» – це адаптивний тип особистості. Він вміє підлаштовуватись, гарні гармонійні відносини для нього є життєвою необхідністю. Якщо з педагогом склалися стосунки, то й навчальний процес піде вгору. І, навпаки, якщо щось не складається з учителями чи дітьми, школа здаватиметься пеклом. При цьому йому не вистачає твердості у спілкуванні з однолітками, через що він може приймати позицію жертви.
Як допомогти дитині вийти з антирейтингу вчителів?
Це питання майже риторичне. І так і ні. На це впливає багато чинників. Насамперед правильно підбирайте школу для вашого чада, а в першому класі – педагога. Якщо у вас росте «Діяч», який ходить стінами, не варто відправляти його до школи, де всі ходять по струнці і головним пріоритетом є високий рейтинг школи.
Дитина «Мрійник» почуватиметься краще у школі, де багато творчості та є індивідуальний підхід.
Для дитини з типом особистості «Логік» та «Наполегливою» школа з жорсткими академічними вимогами, можливо, саме те, що потрібно.
У будь-якому випадку, поговоріть з педагогами та поясніть особливості характеру вашої дитини, виробіть спільний план, такий, який би влаштовував і вас і вчителі.
Як вийти з антирейтингу однокласників?
З дитячим антирейтингом все, звісно, складніше. Діти мають свою систему, там працює групова динаміка, яку складно зрозуміти, а тому й рішення знайти непросто. Насамперед, дитина повинна відчувати вашу підтримку. "Ми поруч, скажи, як ми можемо тобі допомогти". І це має бути щирим, безперечним твердженням. Якщо відчуваєте, що дитина сама не справляється, запропонуйте звернутися до психолога. При цьому психолог не завадить вам.
Якщо складний період затягнеться, ви також маєте бути в ресурсі. Буває так, що дитина не хоче розпочинати роботу з психологом. Тоді можна запропонувати дитячі групи, є кілька центрів, у яких проводяться заняття у групі з тем: «Як розвинути впевненість у собі», «Як не стати жертвою буллінгу», «Як знайти друзів» тощо. Що б ви не вирішили, пам'ятайте, що головне для дитини, безпечна і комфортна обстановка будинку, що підтримує середовище, в якому обов'язково знайдеться вирішення навіть найскладнішої проблеми.